Історія парафії

На території, що у XV-XVIIст. була краєм вольностей запорізьких козаків, у 1770-1775рр. збудували Олександрівську фортецю, навколо якої утворилось поселення. У 1806р. Олександрівськ отримав статус повітового міста Катеринославської губернії. 23.03.1921р. місто перейменували у Запоріжжя. До революції в Олександрівську була каплиця, яку в 30-х роках XXст. закрили, а 50-х – знищили. З 1993 року Служби у Запоріжжі проводились в різних приміщеннях.

У 1772 році навпроти острова Хортиця постав сторожовий пост Запорізької Січі на чолі з полковником Іваном Бабурою, котрий, перейшовши після ліквідації Січі на службу в російську армію, отримав там 1777 року ділянку землю. З того часу балка стала називатися Бабурською, а річка – Бабуркой. 1803 року тут поселились німці-менноніти, заснувавши колонію Бурвальд. Сучасна забудова степу між селом Бабурка і Верхньою Хортицею розпочалася у 1969 році, а 1995 року створено у Запоріжжі Хортицький район, який неофіційно називається Бабуркою.

У 1999 році на Бабурці формально було засновано парафію під титулом святого священика Піо, а 16 жовтня 2002 року парафія запрацювала з призначенням настоятеля о. Альберта Алоїза Мальхерчика з ордену Пресвятого Серця Ісуса. Спочатку богослужіння відбувалось на квартирах парафіянок, але 23 вересня 2004 року майбутній єпископ о. Ян Собіло освятив каплицю, облаштовану завдяки зусиллям настоятеля та парафіян в квартирі на першому поверсі багатоповерхового будинку, яку було придбано за кошти спонсорів з Німеччини та Польщі.

До каплиці можна доїхати маршрутним таксі № 91, 59 від проспекту Металургів до зупинки «маршала Судця». Парафію тепер обслуговують отці-салетини, які відправляють Святі Меси у неділю та в урочистості о 9-00, а протягом тижня о 17-00 (від 1 жовтня до 31 березня) та о 18-00 (від 1 квітня до 30 вересня). Храмове свято: 23 вересня – святого Піо з П’єтрельчіни.