Історія парафії

Буськ, св. Станіслава єп. мч. i Матері Божої Святого Розарію

Жовківськии деканат (м. Буськ)

Перша письмова згадка про давньоукраїнський Буськ датується 1097 роком, хоча виникло місто як центр племені бужан ще раніше. У 1165р. Буськ увійшов до складу Белзького князівства, яке виділилось з Володимир-Волинського. Наприкінці ХІИст. Белзьке князівство разом з Буськом опинилось під владою мазовецьких князів – васалів польського короля. У 1411р. князь Мезовіт надав місту магдебурзьке право. 1462 року Буськ та навколишні землі перейшли у безпосереднє підпорядкування короля, а у 1541р. король Зигмунт II підтвердив надання магдебурзького права.

У першій половині XVct. в Буську були споруджені костели се. Станіслава (Старе Місто) та Пресвятої Діви Марії (Нове Місто). Останній у 1486р. перейняв у першого функції парафіяльного храму. У 1564р. відбулося поновлення фундації парафії королем Зигмунтом Августом. Знищений татарами костел св. Станіслава відбудували заново, і він проіснував майже до кінця ХУПІст. Храм Пресвятої Діви Марії, костел Святого Духа (Середнє Місто) та святиня домініканців були зруйновані у часи козацьких воєн. На місці зруйнованого костелу Святого Духа збудували надгробну каплицю Мієрів, пізніше – Бадені [9]. Домініканські монастир та костел, споруджені на початку ХУІІст. завдяки Юрію Вишневецькому, були відбудовані, проте 1786р. закриті австрійською владою (храм використовувався не за культовим призначенням).

3 1768 по 1779 роки тривало будівництво нового парафіяльного мурованого костелу, а 1780 року храм освятили, як і попередній, під титулом св. Станіслава еп. мч. Пожежі 1814 та 1849рр. знищили костел настільки, що Служби перенесли до греко-католицької церкви. Відбудували святиню лише у 1856р. Костел мав п’ять вівтарів, бічні – св. Станіслава, св. Йоана Непомуки, Пресвятої Діви Марії Непорочної та св. Антонія Падуанського. У головному вівтарі знаходилась скульптура, яка представляла Пресвяту Трійцю, та чудотворний образ Матері Божої Святого Розарію. Цей образ Юрій Вишневецький у 1608р. подарував домініканському костелу, після закриття якого ікону перенесли до парафіяльного храму.

До Псв. війни Буськ був осередком однойменного деканату. У 1885р. п’ять з половиною тисяч парафіян з міста та двох десятків сіл обслуговував парох о. Антоній Керник. У 1903-1913рр. душпастирем від семи до восьми з половиною тисяч вірних був парох о. Казимир Актиль, а у 1922-1939рр. – парох о. Адальберт Стуглик. У 1944-1946рр. частина парафіян разом зі священиками виїхала до Польщі. Серед костельних речей, які вони забрали зі собою, була чудотворна ікона Матері Божої(сьогодні знаходиться у костелі в Новому Брусні біля Любачева). У буській святині за радянських часів розташували фільмотеку. 1990 року костел повернули, а у 1991р. єпископ-помічник Рафаїл Керницький OFMConv освятив храм, розпочалася робота по відновленню костелу. Буська парафія нині включає також Олесько.