Iсторія парафії

Заселення цих земель козаками розпочалось у XVII столітті. 1734 року Кривий Ріг згадується серед сіл Інгульської паланки, а 1771 рок тут розташувалась Ставка Коша Запорізької Січі. 8 травня 1775 року вперше згадується в офіційних документах (в «Розписі заснованих поштових станцій по річці Інгулець від Кременчука до Херсона»). Після ліквідації 1857 року військових поселень його переведено до розряду державних сіл, став центром Криворізької волості Херсонського повіту Херсонської губернії. У 1881 року у Кривому Розі почався розвиток гірничо-металургійної промисловості. 26 лютого 1919 року утворено Криворізький повіт з 30 волостями, який увійшов до складу Катеринославської губернії. Кривий Ріг отримав статус міста. Нині – це найбільше місто України, яке не є обласним центром.
Першими римо-католиками у Кривому Розі були інженерно-технічні працівники гірничо-металургійних підприємств з Польщі та Німеччини. Наприкінці ХІХ століття було придбано у місцевого поміщика Харченка великий будинок (у Центрально-міському район, вул. Знаменська, 6), який перебудували на храм св. Бригіди. 1900 року парафія, адміністратором якої був о. Яків Дукарт, нараховувала понад 1300 вірних. Правда, схематизм Тираспільської єпархії за 1917 рік подає місцеву каплицю під титулом свв. Апп. Петра і Павла (настоятель – о. Георгій Байєр, кількість парафіян – 1234). У 1920 році радянська влада закрила та зруйнувала святиню.
Перша після понад 70-річної перерви Свята Меса у Кривому Розі відбулась на урочистість Зіслання Святого Духа, 29 травня 1993 року. Її відправив о. Мартин Янкевич з Дніпродзержинська, котрий і надалі проводив тут богослужіння раз на місяць. 02.02.1995р. було офіційно зареєстровано місцеву парафіяльну спільноту. 28.10.1995р. о. Ян Собіло освятив капличку, пристосовану у придбаному по вул. Вернадського будинку. 28.02.1998р. парафію перейняли оо.-облати. У зв’язку із зростанням кількості парфіян виникла необхідність у побудові костелу, для чого придбали поруч з каплицею ще дві земельні ділянки. Із серпня 2000 року по 2007 рік тривало спорудження мурованого храму та монастирських будівель за проектом, розробленим спілкою архітекторів ‚Палладіум’ з Познаня (Польща) під керівництвом архітектора о. Альфонса Купки. 15.08.2001р. єпископ Леон Дубравський освятив привезений з Риму наріжний камінь святині. 6 жовтня 2007 року новозбудований костел консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського. 16.12.2012р. парафію перейняли оо.-салетини.
Костельно-монастирський комплекс розташований у районі Довгинцево – одна зупинка трамваєм від головного залізничного вокзалу. У 1998-2012 роках парафію обслуговували оо.-облати (згромадження Місіонерів Облатів Пресвятої і Непорочної Діви Марії), а нині – оо.-салетини (згромадження Отців Місіонерів Матері Божої з Ля Салет), з 1999 року тут працювали черниці-назаретанки (згромадження Сестер Пресвятої Родини з Назарету), а від 13.10.2013р. служать монахині-францисканки (згромадження Сестер Францисканок Місіонерок Марії). Храмові свята: 15 серпня – Успіння Пресвятої Діви Марії, 5 жовтня – святої сестри Фаустини Ковальської.